НДР кафедри

«Наукове обґрунтування організаційно-методичних основ системи безперервного підвищення якості надання медичної допомоги»

(№ держреєстрації 0119U101403)

Термін виконання: 01.01.2020 р. – 31.12.2023 р.

Науковий керівник – д.мед. наук, професор Лехан В.М.

Кількість виконавців теми: 13 осіб (у тому числі 3аспіранта очно вечірньої форми навчання)

Актуальність теми НДР. В основах Європейської політики «Здоров’я 2020» (Європейський регіональний комітет ВООЗ, 2012) підкреслюється нагальна необхідність більш раціонального використання ресурсів системи охорони здоров’я та підвищення якості надання медичної допомоги.

Ключові показники ефективності систем охорони здоров’я замерзли на десятиліття – лише 60 % медичних послуг засновані на фактичних даних та наукових доказах, галузь нераціонально витрачає близько 30 % всіх витрат на охорону здоров’я і близько 10 % пацієнтів відчувають несприятливі результати медичних послуг (Y. Akachi & ME Kruk; 2017).

Лише оцінка результатів медичної допомоги, що переважає на сьогоднішній день у галузі, є недостатньою для розв’язання проблеми сталого забезпечення якості медичної допомоги (J. Hanefeld, T. Powell-Jackson & D.Balabanova; 2017).

У 2018 році відбувся новий поштовх щодо опрацювання даної проблеми. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Всесвітній банк та Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Національні академії наук Сполучених Штатів Америки і Комісія журналу Lancet з питань глобальної охорони здоров’я обґрунтували позицію, що аспект якості медичного обслуговування потрібно розглядати у контексті забезпечення загального охоплення послугами охорони здоров’я і Цілей у галузі сталого розвитку (S.B. Syed, S. Leatherman, N. Mensah-Abrampah, M. Neilson & E. Kelley; 2018). Світові експерти (D.C. Washington, 2018; M.E. Kruk, A.D. Gage, C. Arsenault et al., 2018) закликають до того, щоб підвищення якості було одним з найважливіших елементів забезпечення загального охоплення послугами охорони здоров’я, приділяючи особливу увагу розробці та впровадженню інноваційних стратегій на місцевому та національному рівнях.

У оприлюдненому керівництві ВООЗ «Handbook for national quality policy and strategy» (2018) представлено огляд ключових елементів, різноманіття знань та досвіду, накопиченого національними органами охорони здоров’я різних країн, необхідних для розробки інструментів, політики та стратегії забезпечення якості.

Провідний світовий журнал BMJ у партнерстві з Фондом охорони здоров’я Великобританії випускає спільну серію статей (BMJ Quality Improvement Reports, 2012 – 2019), в яких проводиться обговорення доказів шляхів систематичного поліпшення якості.

Довготривалий період в Україні провідною метою реформування галузі є поліпшення здоров’я населення, забезпечення рівного і справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг належної якості (Русняк В.А., 2017). В країні було прийнято Концепцію управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я на період до 2020 року, низка завдань якої залишається не виконаною до теперішнього часу (Горачук В.В., 2015; Сміянов В.А., 2015).

В останнє десятиліття управління якістю медичної допомоги є однією з основних тенденцій наукових досліджень в країні. Розв’язання ключових проблем у даній сфері почалося з роботи А.В. Степаненко «Система забезпечення якості медичної допомоги населенню України та наукове обґрунтування її реалізації» (2001). На кафедрі соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я ДЗ «ДМА МОЗУ» було виконане дисертаційне дослідження Зюкова О.Л. «Обґрунтування структурно-процесного підходу до управління якістю стаціонарної медичної допомоги онкологічним хворим в Україні» (2009).

За останні роки українськими фахівцями представлено дисертаційні роботи, в яких висвітлюється наукове обґрунтування різних аспектів поліпшення якості, елементів моделей і систем безперервного поліпшення якості медичного обслуговування (Шуляк В.І., 2013; Серебряков О.М., 2013; Поцелуєв В.І., 2014; Яворський А.М., 2014; Горачук В.В., 2015; Сміянов В.А., 2015; Пузанова О.Г., 2016; Бліхар В.Є., 2016; Микита О.О., 2016). Більшість з них мають одностайну думку щодо недосконалості існуючої системи забезпечення якості охорони здоров’я України. На жаль, низка запропонованих авторами пропозицій не набула широкого впровадження і до теперішнього часу.

Враховуючи те, що охорона здоров’я – це складна адаптивна система, продуктивність та ефективність якої з часом змінюються, існуючі підходи та напрацювання наукових досліджень щодо безперервного підвищення якості не можуть повною мірою відповідати викликам сьогодення. Потреби населення України у безпечному медичному обслуговуванні вимагають пошуку нових підходів і методів безперервного підвищення якості надання медичної допомоги.

Вивчення накопиченого закордонного та вітчизняного досвіду і результатів наукових досліджень дозволяє зробити висновок про відсутність єдиних методичних підходів і організаційних основ системи безперервного підвищення якості надання медичної допомоги. Вищенаведене обумовило актуальність дослідження і його мету.

Мета НДР – Обґрунтування організаційно-методичних основ системи безперервного підвищення якості надання медичної допомоги на підставі визначення та розробки доступних атрибутів (невід’ємних складових) якості в системах охорони здоров’я та їх взаємозв’язків.

Завдання НДР:

1. Вивчення організаційно-методичних основ застосування сучасних інструментів безперервного підвищення якості надання медичної допомоги (концептуальних, графічних, статистичних, експертного оцінювання, аудиту, бенчмаркінгу тощо)

2. Обґрунтування заходів щодо поліпшення якості у системі громадського здоров’я, спрямованих на забезпечення покращання показників результатів діяльності – здоров’я населення, розповсюдженості факторів ризику та організації надання профілактичних послуг.

3. Порівняльний аналіз переліків амбулаторно-чутливих станів (захворювань, при яких можна уникнути госпіталізації або екстреної медичної допомоги за умови їх ефективного лікування і профілактики), розроблених в різних країнах та адаптація даного підходу до національних умов.

4. Виявлення організаційних елементів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), що забезпечують якість надання медичної допомоги при амбулаторно-чутливих станах.

5. Обґрунтування заходів поліпшення якості на рівні стаціонарних закладів охорони здоров’я, спрямованих на скорочення необґрунтованої госпіталізації та термінів перебування хворих у стаціонарі.

6. Дослідження чинників, пов’язаних з організаційною культурою закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), виробничим кліматом, командною роботою та лідерством, що забезпечують ефективне функціонування системи безперервного підвищення якості на рівні ЗОЗ

7. Розробка концептуальної основи продуктивної взаємодії між лікарями та пацієнтами на шляху забезпечення якості медичних послуг, поєднання потреб хворих та науково обґрунтованої медичної практики (рівень довіри, автономія пацієнтів, партнерські відносини, комплайєнс тощо).

Об’єкт дослідження: система безперервного управління якості надання медичної допомоги.

Предмет дослідження: організаційні, технологічні і методичні підходи до забезпечення якості надання медичної допомоги, показники здоров’я населення та його потреби у медичній допомозі; інструменти забезпечення якості; показники структури, процесу та результатів медичної допомоги.

Інформаційну базу дослідження заплановано сформувати з матеріалів офіційної статистики про стан здоров’я населення, використання ресурсів охорони здоров’я та матеріалів власних вибіркових досліджень.

Методи НДР:

Для виконання встановлених завдань планується використати наступні методи:

1. Системний підхід і аналіз.

2. Бібліосемантичний та історичний.

3. Медико-статистичний.

4. Експертних оцінок.

5. Соціологічний метод.

6. Соціально-психологічний.

7. Інструментарій безперервного поліпшення якості медичної допомоги (критерії SMART, діаграми причинно-наслідкових зв’язків – діаграми Ішикави, блок-схеми процесів, маршрути пацієнтів тощо)

8. Концептуального моделювання.

9. Економічного аналізу.

10. Організаційного експерименту.

Наукова новизна НДР полягає в тому, що вперше в Україні буде:

Обґрунтовано перелік ефективних атрибутів забезпечення якості в системах охорони здоров’я, їх взаємозв’язків та організаційно-методичних основ використання;

Визначено та адаптовано до національних умов перелік амбулаторно-чутливих станів при яких можна уникнути госпіталізації або екстреної медичної допомоги за умови їх ефективного лікування і профілактики на рівні ПМСД;

Виявлено організаційні елементи ПМСД, що забезпечують якість надання медичної допомоги при амбулаторно-чутливих станах;

На підставі оцінки обсягу запобіжної госпіталізації та надлишкових термінів перебування хворих у стаціонарі, обґрунтовано заходи поліпшення якості у стаціонарних закладах охорони здоров’я;

Визначено чинники, пов’язані з організаційною культурою закладів охорони здоров’я, що забезпечують ефективне функціонування системи безперервного підвищення якості медичного закладу;

Обґрунтовано концептуальну модель продуктивної взаємодії між лікарями та пацієнтами на шляху забезпечення якості медичних послуг.

Набуде подальшого розвитку:

Обґрунтування шляхів застосування сучасних інструментів безперервного підвищення якості надання медичної допомоги;

Розробка заходів щодо поліпшення якості у системі громадського здоров’я шляхом покращання показників здоров’я населення;

Застосування української версії протоколу оцінки обґрунтованості госпіталізації й її тривалості та оцінка масштабів запобіжних госпіталізацій;

Практичне значення.

Планується, що результати, отримані під час дослідження, будуть використані для:

- наукового забезпечення стратегічних управлінських рішень на національному та регіональному рівнях стосовно впровадження системи безперервного підвищення якості надання медичної допомоги, підвищення ефективності використання ресурсів;

- обґрунтування доцільності різних підходів до підвищення якості надання медичних послуг у закладах охорони здоров’я;

- розробки системи організаційних заходів щодо найбільш повного задоволення інтересів як споживачів, так і надавачів медичних послуг;

- обґрунтування організаційних заходів щодо поліпшення якості медичного обслуговування шляхом впровадження доступних атрибутів системи безперервного підвищення якості надання медичної допомоги.

За результатами проведення НДР заплановано виконання кандидатської дисертації, виступи з доповідями за темою дослідження, публікації тез, статей з отриманими результатами, видання інформаційних листків, впровадження результатів дослідження у практичну діяльність закладів охорони здоров’я.

Очікувані результати. Очікується, що заплановане дослідження дозволить обґрунтувати організаційно-методичні основи системи безперервного підвищення якості надання медичної допомоги, що сприятиме більш ефективному використанню обмежених ресурсів галузі та проявиться у підвищенні її дієвості, поліпшенні показників здоров’я населення.

В процесі патентно-інформаційного пошуку тема визнана неохороноздатною.