Козир Олександр Анатолійович

13 листопада пішов з життя викладач нашої кафедри, талановитий організатор охорони здоров’я, мудрий педагог, чутливий колега, вірний друг та люблячий сім’янин Козир Олександр Анатолійович!

Козир Олександр Анатолійович народився 28.02.1956 р. у місті Дніпропетровську. У 1979 році отримав вищу медичну освіту за спеціальністю лікар гігієніст-епідеміолог у Дніпропетровському медичному інституті.

Понад сорок років складає загальний лікарський стаж роботи Козиря О.А., у тому числі 30 років на посадах організатора охорони здоров’я. Свій трудовий шлях він розпочинав як лікар-гігієніст – працював у санепідслужбі різних закладів Дніпропетровської області, завідував відділом гігієни праці у Червоногвардійській СЕС міста Дніпропетровська. Подальше його професійне становлення проходило на кафедрі соціальної гігієни та організації охорони здоров’я, де він навчався у клінічній ординатурі (1982 – 1984 рр.), а потім рік працював на посаді асистента кафедри.

В цей період у всій повноті розкрилися організаторські здібності Олександра Анатолійовича і він продовжив свій трудовий шлях як лікар-методист, а потім як заступник головного лікаря Дніпропетровської басейнової лікарні, в якій працював з 1985 року до 1989 року. Потім три роки працював довіреним лікарем ЦК профспілки працівників житлово-комунального господарства. З 1992 року очолив посаду головного лікаря у санаторії-профілакторії «Лісовий» підприємства «Дніпроводоканал», де працював до 2016 року. За час роботи на керівних посадах в закладах охорони здоров’я Олександр Анатолійович проявив себе висококваліфікованим фахівцем та талановитим організатором.

Показово, що після закінчення трудової діяльності на посаді організатора охорони здоров’я, Козир О.А. знов повернувся до лав рідної кафедри, де працював викладачем з листопада 2017 року. Він проявив себе як талановитий та мудрий педагог, завжди відповідав на запити студентів та адміністрації, підтримував колег. На цю людину завжди можна було покластися і у важкі часи і у хвилини радості. Його приємна посмішка, козацька виправка, добре слово, цікаві роздуми завжди будуть у наших спогадах.

Олександр Анатолійович був люблячим сім’янином, гарним батьком та турботливим дідусем. Гарний товариш, чуйний друг, ерудований співрозмовник, харизматична особистість та мудрий педагог він завжди залишиться у наших серцях.

Адміністрація академії, профспілковий комітет, колектив кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я та управління охороною здоров’я глибоко сумують у зв’язку із тяжкою втратою і висловлюють співчуття родичам, близьким та друзям.

Світла пам’ять!